Цього ранку видалась рідкісна нагода не бігти на чек-аут, але особливо гаяти час теж не треба!
Berezhny Vitaliy з самого ранку пішов на роботу, тому до вечора я мав у своєму розпорядженні квартиру і ровер.
Просто так, от тобі, людині яку 7 годин знає, хата і ровер за шалені гроші, навіть не спитавши чи я взагалі на ньому вмію їздити.🙂
Віталій вже здається років 10 живе в Японії і всі ці можливості мені відкриває те, що в мене є рекомендація від його друга – мого сенсея. В Японії це надзвичайно важливо мати рекомендацію від авторитетної людини. Поки її нема, вас будуть завжди тримати на відстані, поки ваше знайомство і співпраця через якийсь час взаємовідносин не перейде на вищий рівень, якщо взагалі колись перейде. Але якщо перейде і ви отримаєте довіру, то тоді вам відкриється купа можливостей і зовсім інше ставлення до вас. Звичайна японська гостинність це вже щось неймовірне, а якщо ви станете своїм, то це все це матиме ще вищий якісніший рівень. Зважайте на це у відносинах з японцями.
До речі, японцям дуже не просто зрозуміти, що у відносно молодому віці можна працювати на якихось важливих чи високих посадах. Для японської корпоративної культури це поза нормою. Вік дуже важливий для авторитетного сприйняття не тільки в компанії, а навіть з партнерами по бізнесу. Просування по службовій вертикалі повільне і перескочити через голову не можна. Це частина їх культури. CEO компанії у 30 чи 35 років це в голові не вкладається. Авторитетні дядьки це дорослі й досвідчені дядьки, які виросли всередині компанії і знають все про неї. Думаю, що переговори між японськими і європейськими компаніями, коли на зустрічі будуть молоді європейці і доросліші за них японці у рівних званнях не будуть дуже ефективними, бо японцям буде важко сприймати таких людей як зрозумілих для себе.
Ну і відома всім особливість японців прямо не відмовляти теж може заскочити європейців.
На прямі питання може не бути відповіді або відповідь на кшталт «мм, дуже цікаво те, що ви говорите, але треба подумати трохи і тд.» Так от, іншої відповіді може не бути взагалі ніколи, бо японці вважають, що це і є відповідь «ні» і подальші спроби отримати пряму відповідь тільки негативно вплинуть на ваш імідж в їх очах.
На цю тему можна багато говорити, але навіть поверхневе знання культури і мови японців може суттєво спростити розуміння поведінки японців, якщо ви збираєтесь мати з ними якісь справи.
За цими роздумами я трохи засидівся вдома, а в мене ще купа всього запланованого.
Перш за все, потрібно вирішити з ровером.
Для початку я просто виніс його однієї рукою на вулицю і промчав на ньому кілька кілометрів по району. Ровер – пуля!:)
Перше, що створює напруження, це лівосторонній рух на дорозі. Трохи важко одразу переключитися на це. По-друге, не зовсім зрозуміло, як на перехрестях визначається пріоритет руху. Наша «помєха справа» тут не працює, а розмітка на дорозі трохи відрізняється від нашої і почитати їх правила дорожнього руху нема де.
Оскільки дороги до Нагої я не знаю, то в мене виникнуло питання як будувати навігацію?
Маршрути Google Maps для авто чи пішохода? Як дивитися маршрут на телефоні під час руху на ровері? Слухати навігатора через навушники? Чи вистачить батареї телефона на такий режим роботи? Як повертатися назад, коли стемніє? Прогноз погоди на вечір передавав дощ…
Катаючись по району я був в захваті від ровера Віталія і мені дуже хотілось поїхати на ньому в Нагою, але вирішальним стало те, що до мого сьогоднішнього місця призначення потрібно було проїхати 15,6 км. Зваживши на всі фактори, я вирішив скористатися вже відомим мені громадським транспортом.
До станції Нагоя я добрався дуже швидко, але не встиг на безкоштовний сніданок до Komeda Coffe.
Це відома в Японії мережа кав’ярень, яка була започаткована саме в Нагоя.
У них є акція, якщо ти до 11:00 ранку завітав до них і замовим каву, то легкий сніданок додається безкоштовно. Я не встиг, тому замовив собі Shiro-Noir з кавою.
Смачненько на сніданок.🙂 В цих кафе є меню на англійській. Наводку на цей заклад дав мені Wataru Shimosato san, за що я йому дуже вдячний.
Один суттєвий недолік полягає в тому, що в Японії можна курити в закладах харчування. Як правило, зони для курців окремо від інших, але часто це не дуже допомагає. Тому обираючи місце в кафе, уважно придивіться чи нема там попільнички, бо може виявитися, що зараз ці місця не зайняті ніким, а через 10 хвилин, вам не буде видно тарілку через дим тютюну.🙂
Справедливо зауважити, що в накурені заклади я попадав дуже рідко. В основному все було добре. Ну і завжди можна обрати інший заклад. В Японії з цим проблем нема.
Нагоя за кількістю населення 4 місто в Японії, але його можна вважати співмірним за цим показником з Києвом, якщо врахувати щільність населення і територію.
У 2005 році у Нагої проходила всесвітня виставка EXPO 2005, де Україна теж мала своє представництво.