Одразу попереджую, що в цьому пості багато контенту. Багато фоток і відео. Тексту не дуже багато, а от ілюстрацій трохи є. Зважте на це перед тим як починати читати. Може краще читати тоді, коли буде досить часу і натхнення?:)
Поснідавши в Комеда я почав свій рух до SCMAGLEV and Railway Park (музей Japan Railway), який знаходиться на кінцевій станції Kinjo-futo гілки Aonami, біля порту Нагоя.
Вказівники до музею в транспорті починаються вже зі станції Нагоя. Їхати туди хв 40 і йти хв 2.
Радувало то, що в цей музей не потрібно попередньо бронювати квитки.
Купивши в терміналі музею квиток, я був попереджений, що в мене є шанс виграти в лотерею можливість пройти навчання водія Shinkansen або звичайного поїзду.
Бажаючих порулити Shinkansen більше, ніж на то є часу, тому використовується лотерея, для визначення везунчиків.
Я теж вирішив спробувати своє щастя.🙂 В мене ж є японське пророцтво про вдачу з Нагасакі!
В першому залі стоять три потяги, які символізують прогрес японських залізниць. Старий поїзд, Shinkansen та SCMAGLEV.
Для нас тільки перший є реальністю. Решта два – майбутнє і далеке майбутнє. Також у цьому залі на стіні показують ролики про історію JR.
В іншому залі вже набагато цікавіша експозиція.
Тут практично все, що їздило по японським залізним дорогам з самого початку. Всі поїзди і вагони представлені для огляду.
Про кожен є інформація і технічні характеристики.
Саме цікаве те, що є інтерактивні стенди, де пояснюються принципи роботи основних вузлів поїзда, а також демонструються, як працюють деякі системи управління рухом і тому подібне.
Є стенд, який знайомить з усіма етапами контролю за станом Shinkansen. Подивившись ці відео, не залишається питань щодо безпеки користування цим видом транспорту.
Наприклад, можна подивитися принцип роботи системи, яка реагує на землетруси і зупиняє поїзди. На стенді можна вмикати землетруси натисканням кнопки! Головне, що ніхто не постраждає:)
Все можна покрутити, понатискати, роздивитися поближче, подивитися довідкове відео.
Ви знаєте, як поїзди їздять і не зіштовхуються? От в музеї можна про це довідатися. Як було і як стало.
Цікава особливість японського транспорту (поїздів, метро, автобусів, трамваїв) полягає в тому, що практично у всіх цих видах транспорту кабіна водія видима для пасажирів. Пасажири бачать, що в ній відбувається і що робить водій. Дуже цікаво спостерігати, як себе веде водій поїзда під час руху. Він постійно робить якісь рухи руками і вигукує команди. 🙂)
Також є можливість отримати свій персональний іменний квиток на Shinkansen у тому напрямку, який вам забажається. В мене теж є такий!:)
Оглянувши всі поїзди японської сучасності, я перейшов до павільйону з японським майбутнім, яке стає вже реальністю. 🙂
Він присвячений SCMAGLEV (Superconducting Magnetically Levitated Vehicle).
Це поїзд з довгою історією, який вже нарешті виходить на фінішну пряму і проходить дослідну експлуатацію. Мова йде про поїзд без рельс, який левітує над колією на висоті 10 см і рухається з середньою швидкістю 500 км/год! Перед розгоном він рухається на колесах як у літака, а потім вони підбираються як шасі.
Для того, щоб відчути як то воно має бути, всіх бажаючих запрошують переглянути короткий 5 хвилинний фільм в кінотеатрі, обладнаному так, як цей поїзд. На великому екрані і в ілюмінаторах на стінах демонструється відеоряд, який аналогічний тому, що ви бачитиме, якщо рухатиметесь на швидкостях між 270, 500, 334 км/год. Відповідні вібрації і шум передають крісла і динаміки. Створюється ефект присутності в поїзді. Фільм був на японській і я подумав, чому було не зробити титрування для іноземців на англійській, хоча мені здалось, що я все зрозумів і на японській. 🙂
Після перегляду фільму можна ознайомитися з історією цього проекту, подивитися довідкове відео з випробувань цього поїзда, а також на різних стендах вивчити суть такого фізичного явища як магнітна левітація, що і застосовується у цьому поїзді. Все дуже наглядно і зрозуміло. Я не міг звідти вийти, поки сам все не поклацав.🙂
Зараз вже остаточно узгоджується маршрут будівництва колії для цього поїзду, яка має з’єднати Нагою і Токіо. Доїхати можна буде за хв 45 здається.🙂 Як і в кожній справі, є прихильники і противники цього проекту. Проти виступають ті, які вважають, що таке швидке пересування по країні, може негативно вплинути на трудову міграцію і демографічну ситуацію в конкретних регіонах. Тому це питання, вже років 10, вивчає науково-дослідний інститут. Так просто в Японії нічого не відбувається. Уважно вивчаються всі деталі і дрібнички.
Діти теж люблять цей поїзд.🙂
Коли виходив вже з цього залу, то мене покликав той працівник, який включав кіно про поїзд і запросив мене ще раз в кінозал-салон поїзду, щоб включити мені це кіно на англійській мові, бо через те, що минулого разу зі мною в салоні було багато японців, кіно показував на японській і мабуть я не все зрозумів. Мене дуже вразила така увага до мене! Я не міг відмовитися і пішов в кіно ще раз!:) В перший ряд, відкинувши спинку крісла на повну, я ще раз проїхався на швидкості 500 км/год в англомовному жіночому аудіо супроводі.🙂 Я потім довго дякував цьому працівнику за увагу, а він дякував, що я завітав до їх музею.
Так уклінами, задки пересуваючись до наступного залу, я попав до того місця, де можна потренуватися водити поїзди на спеціальних тренажерах, які виглядають як кабіна поїзда чи Shinkansenа.
На вході мене запитали, чи виграв я в лотерею право на тренування? Мені й самому було цікаво і я сходив перевірити, що там випало на спеціальному табло.
Результат яскраво свідчив, що моє везіння в коханні просто неймовірне.🙂)
Я пішов до інформаційної стійки і запитав, коли наступний розіграш.
Виявилось, що саме зараз є кілька вільних вікон і можна купити квитки на тренування без лотереї. Таке везіння ще крутіше за лотерею!!!:) Не дарма в мене є японське пророцтво з Нагасакі!:)
Я купив два тренування. На Shinkansen і на звичайний JR.
На жаль, відео знімати з навчання не можна, але фото на згадку мені зробили.
Інструктор пояснює призначення основних пристроїв керування Shinkansen, швидкісні особливості, розклад руху і тривалість зупинок.
Можна обрати один з трьох рівнів тренування. Я обрав експерт!:) Ну і час доби – раночок і сонячну погоду, щоб бачити Фуджі сана! 🙂
Мій маршрут був: Токіо-Нагоя із зупинкою в Шідзуока. Їхав 15 хв.
На великому екрані відтворено маршрут реального поїзда. Поїзд передає навіть особливості ландшафту. Під горба треба додавати ходу, а з гори – приторможувати, бо виходить за швидкісне обмеження.🙂
Не легко це канєшно! Але дуже цікаво! В кінці система рахує бали і видає сертифікат про те, що я добрий водій, але самостійно водити мені ще не можна і треба трохи повчитися ще.🙂
Емоції неймовірні!
Наступне тренування на звичайних поїздах.
Принцип схожий з Shinkansen, але менше передач, менша швидкість руху, більше обмежень руху, більше зупинок і треба точно підводити поїзд до місця зупинки на платформі.
Це не так вже й просто, як виявилось.
Їздив теж за навчальною програмою експерт. Результат не гірший ніж на Shinkansen. 🙂
Може вони той сертифікат всім однаковий дають, я не знаю, але враження цікаві.
Далі можна оглянути діораму JR з основними станціями. Виглядає дуже цікаво!
Також є музей історії, в якому демонструється як розвивалась японська залізниця. Це дає відповіді на основні питання, як те, чому в них може поїзд їхати 270 км/год, а в нас 160 максимум і то лише в певних місцях.
На завершення є дитяча кімната, яка містить стенди, на яких діти можуть спробувати самостійно зрозуміти, чому колеса поїздів саме такої форми і як будуються арочні мости.🙂
Взагалі для дітей це мегацікаве місце. Все дуже наглядно і популярно показано.
Діти з інженерним нахилом були б в захваті від відвідин такого музею, якби щось подібне було б у нас.
На виході з музею, як і годиться, є сувенірний магазинчик для всіх вікових категорій. Пройти без покупки практично не можливо!:))
Думаю, що такий музей надзвичайно дієво популяризує професію японського залізничника.
Повірте, японська залізна дорога це щось надзвичайне!
Шкода, що у нас це все не так добре виглядає і нема такого позитивного і сучасного музею.
PS.Можливо десь будуть повторюватися фото, то ви вже вибачайте. Їх дуууууже багато.🙂
Фотоальбом тут!