В Hakodate я прибув пізно увечері.
Від Noboribetsu до Hakodate майже 3 години на Shinkansen Hokuto.
Я обирав готель поруч зі станцією JR і досить швидко його знайшов. Приємно, що на тебе вже чекають.:)
Залишив речі і пішов шукати де повечеряти, бо онігірі та сендвіч були вже дуже давно.
Поруч зі станцією є відомий ринок морепродуктів, по периметру якого повно закладів харчування.
На жаль, їх працювало лише кілька, а більшість вже зачинялись або час для last order вже минув.
Особливо обирати не було з чого, тому я зайшов у перший, який ще приймав замовлення.
Я точно знав, що буду замовляти в Hakodate!
Це uni ikura don! Морський іжак з ікрою, що насипані поверх теплого рису.
Дуже смачно!
Після цієї вечері у мене почали з’являтися думки про те, щоб завтра увесь день провести тільки на цьому ринку і лише їсти всіляку свіжу смакоту, якої вже не трапиться на моєму маршруті.
Дорогою назад до готелю, я був свідком того, як ремонтна бригада ремонтує якусь ямку біля пішохідного переходу. Все робиться тоді, коли це створюватиме найменше проблем містянам. І не буде ситуації, коли розкопали і покинули. Безпека на першому місці!
На сніданок, звичайно, я пішов на той самий ринок. Закладів вже відкритих повно, але не всі. Деякі починають працювати з 11:00. Взагалі, є заклади харчування, які працюють за певним графіком. Наприклад, з 11:00 до 15:30, а потім з 17:00 до 22:00. Саме так працював ресторанчик, який мені рекомендували, але через такий графік я до нього так і не потрапив.
Знаєте, наявність такого великого вибору смачної їжі створює певні проблеми, бо розбігаються очі і довго не можеш вирішити в який заклад все ж таки зайти.
Справа в тому, що на їх вітринах розташовані бутафорські копії страв, які виглядають саме так, якими їх вам подадуть. Ціни зазначені одразу, тому можна спокійно оцінити свій чек.
Я намотав кілька кіл по периметру ринку, щоб вибрати страву і заклад. Біля одного з магазанчиків стояв досить високий японець з бородою довжини – «початківець», який побачивши мене почав показувати на бороду і піднімати догори великий палець, роблячи комплімент моїй бороді. 🙂
Нарешті я зробив свій вибір на користь закладу, який був другий в списку рекомендацій.
Цього разу я замовив морського їжака, кальмара та креветку на рисі (uni ebi ika don). Супчик до цієї страви дають за замовчуванням. Окремо замовив кальмара.
Офіціантка порекомендувала почати з кальмара і полити його соєвим соусом.
От шо з цього вийшло.
Хочу попередити усіх членів спілки захисту кальмарів, а також усіх бажаючих до них долучитися після перегляду цього відео, що кальмар не був живим на той момент.
Погугліть, як взагалі виглядає кальмар. Чи може він бути живим, коли від нього лишилась лише ця частина?
Ці рухи, що ви бачили, це хімічна реакція клітин щупальців кальмара на іони натрію (сіль) соєвого соусу. Будова тіла кінцівок кальмара така, що вони скорочуються під час взаємодії з подразником, що виглядає як рухи живого кальмара.
У такому вигляді голову і щупальці їдять лиш окремі сміливці, бо якщо такий кальмар стане поперек горла, то це може закінчитися летально. Тому це більше атракція.
Коли ви смажите свіжо почищену рибу, то вона теж може битися на пательні, але це не робить її живою на момент приготування, а тим паче – поїдання.
Після цього шоу, офіціантка забрала кальмара, щоб кухар нарізав з нього ті части, які ще придатні для споживання, а саме щупальці.
Далі в плані була гора Hakodate. Піднятися на неї можна канатною дорогою і оглянути все місто. Напроти ринку та станції JR Hakodate є автобусний термінал. З платформи №4 відправляються автобуси по кільком кільцевим маршрутам. Дочекався потрібного мені і поїхав. Через кілька зупинок в автобусі знову лишився тільки один пасажир.
Підйом на гору відбувся легко і невимушено.
Сонячна погода була дуже доречною для огляду міста з такої висоти, хоча там було досить прохолодно.
Зробив кілька знімків на пам’ять. На вершині є кафе та ресторан для бажаючих поїсти смачненького, милуючись краєвидом.
Також є сувенірна крамничка та комбіні, в якому я побачив велику упаковку Pocky зі смаком дині. Хто в темі, напишіть в каментах Pocky.:)
Швидкий спуск і рухаємось далі у напрямку порту.
По дорозі я побачив православну церкву, чому був дуже здивований і не зміг пройти повз неї.
На відміну від наших церков, тут потрібно знімати взуття на вході, а всередині стоять стільці, тому можна сидіти.
Свічки продають. 50 єн найдешевша. Якою мовою правлять службу не питав, хоча було б цікаво взнати.
Ось ще одна ілюстрація як роблять ремонт на тротуарі в Японії. Землю, яку викопали, кидають не на сам тротуар, а на розстелений брезент.
Зайшов ще в один відомий місцевий заклад – Lucky Pierrot. Дуже популярний.
Готують різні гамбургери. Мені радили спробувати Super Hamburger, але я таке ще не готовий був з’їсти, бо воно дійсно дуже великого розміру, а от гамбургер з chinese chicken я з радістю спробував.
Реально смачно!
В порту практично всі старі будівлі складів переробили під крамнички та інші розважальні заклади, які користуються популярністю.
Я не зміг пройти повз заклад, який називається Hakodate Beer. Хотів спробувати їх стаут, але його вже випили увесь – мабуть дійсно смачний. Пив ель.
Є ще куди вдосконалюватися хлопцям!:)
Вперше за всю подорож я побачив зарядку для електромобілів, хоча час від часу помічав на дорогах Nissan Leaf.
Взагалі тут багато гібридів. Також практично всі автомобілі мають таку функцію, яка дозволяє глушити двигун під час зупинки на світлофорі і заводити його моментально потім натисканням на педаль акселератора.
Повернувшись до станції Hakodate, я перевірив розклад відправлення поїздів у бік Morioka, бо тут трохи складна логістика.
Станція Hakodate є тупіковою, тому щоб їхати на південь, потрібно повернутися до станції Shin-Hakodate-Hokuto, а вже там пересісти на поїзди, які прямують у напрямку Токіо.
В мене ще було трохи часу і з усіх локацій, які пропонуються туристу в Hakodate я вирішив подивитися на форт Goryokaku. Він примітний тим, що це перша фортифікаційна споруда, яка була збудована в Японії за європейським зразком, а також тим, що тут висаджено багато сакур і я хотів перевірити чи не почали вони цвісти.
Від станції JR Hakoate до форту Goryokaku можна дістатится трамваями № 2 та №5 і трохи пройти пішки.
В мене не було багато часу, тому огляд форту я вирішив провести з вежі Goryokaku Tower.
Висота вежі 107 метрів. Цього досить, щоб побачити красу форту, а також інші частини міста.
Як бачите, ця фортеця має вигляд пентаграми, а роташовані бастіони дозволяли вести постійний обстріл ворога під будь-яким кутом.
Задумувалась ця фортеця для стримування російської імперії, яка в той час наступала з півночі, але й тут не обійшлось без сепаратистів, які проголосили на Хоккайдо республіку Ezo. Фортеця перейшла під їх контроль, аж поки Імператорські війска не взяли її, зруйнувавши більшу її частину під час битви.
Як бачите, навколо фортеці дуже багато дерев сакури (понад 1600 шт) і мабуть тут буде надзвичайно гарно, коли вони розквітнуть.
Цікавий вигляд з вежі.:)
На верху продають смачне морозиво з спеціальним молоком та динею, але якщо морозиво купили, то їжте на горі. В ліфт з ним не можна.:)
Після оглядин Goryokaku вже не залишилось часу на інші місця, тому на тому ж трамваї повернувся до станції.
Перевірив ще раз розклад поїздів на найближчі варіанти до Morioka. Виявилось, що найближчий через 45 хвилин – Shinkansen Hayabusa. Я пішов до офісу продажу квитків на Shinkansen, бо на цей поїзд потрібна резервація місць і зробити її можна тільки до відправлення поїзда. Дуже швидко працівник оформив мені посадковий квиток і мені нічого це не коштувало, хоча звичайна ціна за такий варіант = 13 200 єн (приблизно $124).
В мене було, ще 40 хвилин, а в 100 метрах від мене той самий рибний ринок з усією тією смакотою. Вирішив сходити перевірити чи хоч щось працює, бо ще лиш 16:15.
Все зачинено.:(
Деякі відчиняться о 17:00, а деякі лише зранку. Довелось повернутися на станцію і йти до поїзда ковтаючи слину від всіх тих вітрин на ринку.
Поїзд до Shin-Hakodate-Hokuto був майже порожній і виглядав чисто і привітно.
На вказаній станції дуже швидко нас пересадили на shinkansen Haybusa, що я навіть не встиг роздивитися його ззовні.
Всередині все виглядає чудово.
Чисто, зручно!
Є розетки.
Навіть абеткою для сліпих зроблено навігацію всередині вагона.
Зробив селфі з Shinkansen Hayabusa на виході.
Як вам?:)