Я забув вам розповісти, що в Кіото я жив в капсульному готелі. Не лякайтеся, на першому фото не мій готель.:)
Про те, що в Японії є така штука, як капсульні готелі я знав давно і вже мабуть не згадаю першоджерело.
Плануючи подорож я свідомо обрав проживання у Кіото у капсульному готелі, оскільки хотів нарешті самостійно спробувати як воно там жити. Кіото надзвичайно популярне місто серед туристів, тому тут є пропозиції по проживанню на різні смаки і бюджети. Як правило, чим раніше ви бронюєте, тим більший вибір варіантів за прийнятну ціну. З моїм ритмом подорожей готель мені потрібен лише для сну, тому, як правило, я обираю готель по критеріям зручної локації у поєднанні з прийнятною ціною.
Існує упередженість, що в капсульних готелях дуже мало місця. Я вам хочу сказати, що це стосується практично усіх готелей економ класу в Японії.:) Як правило, капсула має розмір 2 х 1 х 1,25 м, що більш ніж досить для середньостатистичного японця. Історія таких готелей бере початок з 1979 року, коли перший капсульний готель відкрили в жвавому районі Осаки поблизу центральної станції і з того часу такі готель набули значної популярності в Японії серед бізнесменів, які катаються по відрядженням; робітників, яким далеко їхати з роботи додому в сільську місцевість і простіше заночувати в місті або серед людей, які просто трохи перепили після роботи і вже не можуть дістатися дому. Передбачається, що ціна у такому готелі трохи нижча за ціну у звичайному готелі.
У Кіото я прибув досить раненько. Оскільки мій готель був на відстані двох станцій метро від Kyoto Station, то я вирішив одразу закинути речі туди і, якщо повезе, то зачекінитися. Як правило чекін в готелях Японії о 15:00, тому це завжди лотерея – зачекінят тебе чи ні.🙂)
Знайти готель було не важко. Речі прийняли на зберігання, а зачекінитися запросили після 15:00.
Вже без багажу я пішов гуляти по місту, про що розповідав вже тут.
Прийшов після 15:00 як просили. Все без проблем. Ресепшн на 4 поверсі працює 24/7. Видали бейдж з магнітною карткою.
Поруч з рецепцією холл-їдальня.
Є столики, барна стійка, але я там нічого не їв і не пив, бо мені було ніколи. Вхід до житлової зони через автоматичні двері.
Далі готель ділиться на дві зони: чоловіча і жіноча.
Чоловіки на третьому поверсі і в ліфт їм чомусь не можна. Цю заборону написано на самому ліфті, тому на свій третій поверх мушу тягнути речі по сходам.
Спальне приміщення це затемнений коридор з нішами-ліжками.
Знайшов свою капсулу.
На ліжку набір рушників, зубна щітка і піжама відвідувача (реглан і довгі шорти), одноразові тапкі.
З одного боку є полиця-сейф. На полиці лампа, пульт до ТВ, навушники і розетки. З іншого боку на стіні є рейка на якій є вішалки для одягу. Місця для валізи нема, тому треба її залишати в коридорі. Замість дверей – шторка, яка опускається майже до самого низу, але не повністю закривається.
Найбільше боявся, що ноги будуть ночувати в коридорі.🙂) Але помістився увесь. Трохи не хватало ширини ліжка, тому мій сусід мабуть трохи напрягався, коли я випадково стукав в стіну, не відчуваючи габаритів капсули.
Всі цінні речі можна залишити в сейфі капсули. Душові кабіни на 4 поверсі. Як правило в хостелах душова кабіна ділиться на дві зони: роздягальня і сама душова. Тут тільки душова, а речі треба залишати в корзині в коридорі біля дверей душової. Не дуже зручно.
Можна замовити масаж. Біля душових в коридорі організовують масажні столи і мнуть всіх бажаючих за гроші.
Є вендингові апарати з напоями і їжею. Також є спеціально обладнана кімната для куріння.
Чекаут о 10:00, як і в більшості японських готелей. Якщо до 10:30 ви не виїхали, то вас штрафують. Хоча прибирати починають ще о 9:30.
На наступний день я вичекінився вчасно, але речі таки залишив в готелі на рецепції. Це дуже зручна опція.
В цілому, капсульний готель це той самий хостел, але ваше ліжко є окремою капсулою-кімнатою, де можна виспатися, почитати чи подивитися ТВ.